30 жовтня Національний  університет «Острозька  академія» традиційно  святкує свій День  народження. Цього  року в Острозькій  академії своєрідний
ювілей – 15 років з моменту її відродження, а в загальному підсумку – 440 років від заснування першого вищого навчального закладу у Східній Європі. Щоб поділитися спогадами про пройдений шлях до академії приїхали люди, що стали співучасниками відродження університету: Лариса Івшина, Роман Василишин, Євген Марчук, Олена та Віталій Гайдуки. Кульмунацією свята стала передача родиною Гайдуків Острозькій академії оригіналу Острозької Біблії 1581 року.

На честь 15-річчя в Острозькій академії відбулася Урочиста академія, де сучасні творці історії Острозької академії віддали пошану тим, хто стояв біля витоків її відродження, хто доклав величезних зусиль для підняття з руїни колиски української духовності.

Чудо  такого стрімкого розвитку університету, на думку його ректора Ігоря Пасічника, полягає у тому, що завжди знаходилися люди, готові допомагати Острозькій академії. І це не лише представники діаспори, де надзвичайно сильні традиції меценатства. Острозька академія змогла знайти в Україні меценатів, котрі долучилися до процесу її відродження. І не лише у матеріальному плані. Мова йде і про духовне меценатство людей, які працювали над зростанням наукового потенціалу університету, створювали нові ідеї, розповідали Україні про феномен Острозької академії.

І надзвичайно приємно, що під час  Урочистої академії студенти та викладачі не лише вшанували таких подвижників Острозької академії, як Микола Ковальський, Петро Андрухов, Василь Ханенко, відзначили неоціненний внесок Миколи Жулинського, Любомира Буняка, Ераста Гуцуляка, Мирона Куропася. На цьому святі вдалося зібрати тих, хто продовжує допомагати Острозькій академії як матеріально, так і духовно. Це Роман Василишин, редактор щоденної всеукраїнської газети «День» Лариса Івшина, Євген Марчук, родина Олени та Віталія Гайдуків.

Під час Академії пам’яті присутні у  залі мали змогу поділитися спогадами та враженнями. З боку університету відбулося вручення іменних подяк як студентам і викладачам університету, так і гостям. Віталія Гайдука було урочисто прийнято у члени Острозького академічного братства, йому вручили мантію Почесного академіка. У свою чергу гості Острозької академії привітали її з Днем народження не лише словесно. Лариса Івшина привезла до Острозької академії подарунок, який можна назвати живим відображенням історії відродженого університету, – підбірку статей, що виходили упродовж усіх цих років у газеті «День» про Острозьку академію. Подарунок став символічним підтвердженням слів Лариси Олексіївни: «Наша симпатія більша, ніж просто стосунки, бо ми підсилюємо один одного. Я захоплююся атмосферою академії, тією аурою, яку створив Ігор Демидович, його талантом. Тільки могутня сила духовності, великої культурної традиції може об’єднатися і створити щось справжнє».

Олена та Віталій Гайдуки своїм подарунком здійснили своєрідну Острозьку мрію. Завдяки зусиллям цієї сім’ї до місця свого створення повернулася славнозвісна Острозька Біблія. Ця книга, яку по праву можна назвати джерелом духовності української нації, яка дала можливість зберегти націю як таку, оскільки задекларувала рівноправність та наукову значимість її мови та надзвичайний потенціал її представників, століттями перебувала за межами Острога. Після відродження Острозької академії повернення Острозької Біблії до свого материнського дому залишалося мрією, оскільки навчальний заклад не міг собі дозволити викупити та реставрувати святиню, яка належала йому по праву. І це надзвичайно правильно, що в Україні є такі люди, за допомогою яких збуваються мрії. Вчинок родини Гайдуків – це не просто подарунок Острозькій академії до Дня народження, це свідчення того, що у цих стінах відбувається справді чудо, про яке неодноразово повторюють й острожани, і гості університету. Адже за словами Віталія Гайдука, Острозька академія – це унікальний освітянський hand-made, а її ректор – загальнонаціональний бренд.

Масові  заходи, які планувалися на честь святкування Дня академії, у тому числі традиційна пасіка та акція «Через минуле у майбутнє», що мала поєднати у живому ланцюзі 1300 студентів, були перенесені у зв’язку з епідемією грипу, оскільки університет завжди залишається солідарним з країною, для якої виховує інтелектуальну еліту.